Культура

Роми та війна: як змінились культурні контексти ромських спільнот в Україні

В час російсько-української війни українці та роми все більше реагують на виклики не лише сучасної трагедії війни, але й також переосмислюють пам’ять Другої світової та сучасної російсько-української війни, зокрема через культурний контекст свого народу. Ромська молодь сьогодні активно бореться за існування власного народу на території українських земель, протистоїть наступу на свободу, цивілізаційні цінності та людяність, котру російські агресори намагаються знищити. Зрештою, війна впливає на різні сфери життя громадян України: економічну, історичну, політичну, соціальну та культурну. Про те, як змінився культурний контекст ромів, спробуємо коротко розібратись.

Якщо повернутись до історії, а саме до часу Другої світової війни, то варто згадати  про трагедію  геноциду ромського населення. Відомо, що за роки Другої світової війни нацисти вивезли з окупованих країн та вбили в концтаборах близько 500 тисяч ромів. Їх також убивали в таборах примусової праці, місцях кочування та стоянок в ході  каральних операцій. У межах України через дії окупаційних режимів загинули щонайменше 20 тисяч ромів. Загалом, за оцінками сучасних істориків, загальна кількість жертв геноциду ромів сягає 1,5 мільйона осіб.

Спираючись на дослідження та міркування ромської історикині Тані Сторожко, в сучасних умовах російсько-української війни поки що складно підрахувати кількість втрат серед ромського населення України, бо осмислення реальних цифр відбуватиметься істориками дещо пізніше. Проте вже зараз можемо почати переосмислювати усталені наративи про те що роми – буцімто як народ, майже ніколи не були патріотами тої чи іншої країни в якій вони проживали. В сучасних реаліях можемо прослідкувати як  змінюється оптика щодо власного патріотизму всередині громади та поволі починають формуватися якісно нові наративи та образ свідомих патріотичних громадян України. А це тягне за собою зміни культурних кодів та традицій.

Так, про саме таку думку говорить ромський історик та етнограф, котрий пережив російську окупацію в Новій Каховці – Януш Панченко.

Рома аполітичні і ніколи не проявили свій патріотизм до країни, де вони жили. Це стосується не лише України, але будь -якої, де вони обживаются”, – коментує Януш Панченко.

За словами дослідника, для ромів головною лінією залишається власна спільнота та  родина. Натомість державний устрій та усе, що пов’язано з політичними аспектами відходить на другий план.  

Ромам все одно в якій країні жити, їм було байдуже. Патріотизм, відчуття сентиментів за свою країну часто розцінювали як щось не дуже добре, тому ця практика серед ромів не віталась. Той, хто був патріотом,  могли називати “гаджо”.  Проте тепер все цілком змінилось, а саме  у системі цінностей, або назвемо це  “патріотизмом”, переживанням за свою країну. Я проводив опитування і багато респондентів на  моє запитання ”Чи може бути ром патріотом своєї країни?”  відповідають, що “Так”. Виявляється ми були патріотами, – коментує Януш Панченко про зміну культурного та патрічоного елементу ромської спільноти України.

Простежити зміну тенденцій у становленні публічної громадської позиції ромів можна у тому, що сьогодні роми, як і інші громадяни, прагнуть української влади і вони за це всіляко боряться. Більшість ромів не підтримує російську владу, багато з них поповнили лави ЗСУ. Ще більше долучаються до волонтерських рухів нашої країни.

Втім, якщо звернутись до візуальних образів ромських спільнот  України в час війни, то найбільш знаковою стає образ, де ромські мешканці Нової Каховки вкрали танк у російських окупантів. Звісно, стереотипізація в цьому контексті щодо ромів і надалі присутня, проте цей лейтмотив стає певним новим викликом для рефлексії у візуальній культурі ромів та українців загалом. Подія із краденим російським танком ромами однозначно перетікає у народний фольклор сучасних подій історії, з нею з’являється багато мемів та жартів, а згодом можливо стане і темою для художників та візуальних митців майбутнього.

Також змінюється візуальна складова ромських медіа та ілюстративна частина текстів про ромів. Яскравий приклад цьому – інформаційне-аналітичне медіа  Roma. Ua, котре від початку російсько-україснької війни висвітлює події війни, а більшість ілюстрацій пов’язані з новими наративами війни: ром, який одягнений у форму ЗСУ, знов усе таки славнозвісний танк окупантів та присутність елементів військової тематики.

У контексті ілюстрацій та плакатів на ромську воєнну тематику, варто згадати також про медіа платформу “Жянескотра у своїх ілюстраціях до журналістських та репортажних текстів про ромів під час війни, також здебільшого використовує та творить ілюстративні матеріали, пов’язани з війною та волонтерством під час війни. В майбутньому цю ілюстрації цілком ймовірно зможуть стати сюжетами для художників, дизайнерів, футуристів.

Окрім візуальної складової ромської культури та історії, трансформується також і музична складова. Нариклад, ромські музиканти та  виконавці починають співати і творити музику, котра стосується патріотичного настрою українців та України загалом.

Згадаймо лише славнозвісну “Ой, у лузі червона калина”, її переспівали десятки різних музикантів як і українських, так і іноземних.

Ромська музична складова тут також стає елементом  всесвітнього патріотичного бреду: закарпатський ромський джазовий бенд Pap Jazz Quartet береться за аранжування цієї пісні на свій унікальний лад, відтак презентує абсолютно нове та якісне звучання стрілецького гімну у виконанні ромських джазменів. Або згадаймо пісню “УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ”, виконавцями якими є О.Пономарьов М.Хома Т.Тополя Є.Кошовий Ю.Ткач П.Чорний.

Власне один із них, як ми знаємо, є співаком ромського походження – Петро Чорний. Коли звучить його партія музичного твору, у кадрі з’являються ромки, котрі у кольорових сукнях-кльош, хустках  та із запальними танцями стають частиною кліпу.

Як бачимо ромський патріотизм справді стає частиною сучасною ромської культури, змінюючи свої минулі наративи та оптику. Тут можемо знову повернутись до міркувань та думки ромського історика Януша Панченко, який говорив про зміну патріотичного та суспільного ладу ромів. Простежуємо патріотичні налаштування ромів, їхню включеність у патріотичний та національний рух України за свободу та демократію. А ось культурний  контекст ромів, зберігаючи  свою автентичність, все одно набуває нових елементів – національних, патріотичних та воєнних.

Читайте також історію ромського активіста та історика Януша Панченка про життя під окупацією.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 3 =