Історії спротивуКультура

Роми та джаз: як ромський джаз бенд тримає свій фронт

музиканти

Пап-джаз-квартет – один з найвідоміших джазових бендів в Україні та за її межами. Про цих музикантів часто говорять, як про світовий феномен ромської джазової музики, хоча самі ж музиканти себе називають “закарпатськими джазменами”, а у своїй музиці грають  суміш ромських, єврейських, українських, гуцульських та балканських мотивів.

Джанґо Рейнхардт та історія джазу

Якщо говорити про ромський джаз, то передовсім варто згадати Джанґо Рейнхардта  — французького гітариста ромського походження. Джанґо Рейнхардт  був першим європейським джазовим виконавцем, який справив потужний вплив на американських музикантів. Пізніше саме він суттєво вплинув на розвиток американського і світового джазу, роблячи ромську культуру  та музику більш відкритою й глибшою для інших. 

Віллі Пап-молодший — засновник ромського джаз-бенду в Україні, знаний в Ужгороді музикант, який вже багато років популяризує джаз на Закарпатті, бо вірить, що ромська музика має унікальне звучання, ритміку,  мелодію та відіграє важливу роль у творенні мистецького контексту для ромських спільнот як і в Україні, так і за кордоном. 

В Ужгороді досі грають джаз

В Ужгороді вже багато років традицію ромського джазу продовжує та популяризує  Пап-джаз-квартет. Гурт складається з чотирьох учасників – де кожен з музикантів є частиною цілісного музичного організму. У просторій залі Ужгородського палацу дітей та юнацтва “Падіюн” гамірно й шумно. Тут займаються різні колективи міста, танцювальні, музичні, дитячі. Серед них свої репетиції проводять і учасники Пап-джаз-квартету. 

Йдемо довгими світлим коридором, пан Віллі разом з іншими музикантами відчиняють двері студії. Одразу беруться за музичні інструменти. Імпровізують. Ритми саксофону, гітари, фортепіано та перкусії поволі занурюють та переносять  кудись в абсолютно невагомий стан. В якусь мить один з учасників бенду починає співати соло, інші йому підіграють  на фортепіано, далі знову звучить бас-гітара. Пан Віллі розкладає ноти на фортепіано.

Зараз ми щось будемо імпровізувати, — втішно каже пан Віллі, поправляючи окуляри на носі. Тримає пальці на білих клавішах. Починає гру. 

Стародавні мелодії у поєднанні із сучасними тенденціями європейського джазу творять оригінальний мікст емоцій і сенсів, занурюючи у глибину українських, ромських та єврейських мелодій не забуваючи про актуальний джаз. Так звучить музика Пап-джаз квартет.

Джаз — це завжди багато роботи. Це довгі роки професійної освіти і бажання жити музикою, — каже джазмен Віллі, поволі завершуючи свою гру на фортепіано. Зрештою, будь-яка імпровізація завжди демонструє, перш за все, професіоналізм та майстерність. 

Війна та музика

Повномасштабне російське вторгнення в Україну не зупинив музикантів грати далі та влаштовувати концерти. Лиш зараз вся музика бенду на волонтерських засадах. Так музиканти намагаються допомогти нашій армії боротись з загарбниками. Збирають кошти, які вдається отримати за концерти просто неба та передать на потреби Закарпатського батальйону українських та ромських бійців.

Нещодавно, музиканти долучились до благодійного музичного марафону, який проходив в Ужгороді  «128 — музика на шапку». Ця музична акція, в якій беруть участь різноманітні вокальні та хореографічні колективи, об’єднує митців та творчі колективи Закарпаття, щоб допомогти ЗСУ  та зібрати кошти для бійців 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Пап-джаз-квартет — один з тих, хто долучився до благодійного марафону. Музиканти кажуть, що культурний фронт в час війни — одна з важливих складових нашої боротьби. Бо він про нашу самобутність, самоідентифікацію, культуру та зв’язок з предками. Те, що намагається знищити ворог. Але те, що у нас не відібрати.

Віллі Пап знову сідає за фортепіано. Гортає білі аркуші нот. Акуратно натискає на кожну з них. З вікна студії, в якій слухаємо джаз, майоріють гори, позолочені вечірнім сонцем. Поволі кожен з учасників приєднуються до нової гри. Сьогодні вони знову імпровізують. 

Читайте також: «Роми волонтерять та допомагають армії», – режисер Іван Сауткін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

sixteen − 11 =