КолонкаКультура

Есмеральда, казки і роми: образ ромських персонажів у мультфільмах

Спробуйте пригадати відомий мультфільм, в якому відображено хоч одного героя ромської національності. А тепер такого, який має домівку, не танцює та не ворожить. Стає трохи складно.  Мультфільми — це витвір, здатний доносити до глядачів певні меседжі чи прищеплювати поведінкові патерни. Найменші з аудиторії не завжди можуть аналізувати події в контексті ситуації, вони сприймають інформацію через візуальні, звукові ефекти впродовж стрічки. Варто пам’ятати про моральні цінності, навіювані режисерами. Неодноразово відомі кінокомпанії потрапляли в публічні скандали, відображаючи стереотипи в своїх картинах як даність.  Який образ закріпився за ромами у відомих мультиплікаційних фільмах – читайте далі в матеріалі. 

Роми в мультфільмах зустрічаються не так часто, але здебільшого виконують ролі другорядних героїв. З найбільш популярних можемо згадати такі: «Бременські музиканти», «Горбань з Нотр-Дама», «Три богатирі», «Три богатирі. Хід конем», «Сімпсони. Дім жахів». 

Журналістка американського видання The Atlantic дослідила, що використання в мультфільмах різних мовних особливостей для зображення характеру героїв, впливає на сприйняття інших національностей. За допомогою тембру, діалекту, говору виокремлюються погані та добрі персонажі (певне тому позитивні герої співають частіше за поганців), а також виділяються національності. 

Така тенденція помітна й у деяких, перерахованих вище мультфільмах. Наприклад, компанія ромів у «Бременських музикантах» за сюжетом з’являється двічі, обидва рази їхня поява пов’язана з виконанням пісні Отаманшею у компанії розбійників. Це доросла, міцна ромка, яка має доволі грубий та жорсткий голос (до речі, озвучував героїню співак Муслім Магомаєв). Інформаційне навантаження на текст пісні також залишає бажати кращого, змішалось все: крадіжки, безпритульний образ життя, гадання, виправдання відсутності морального кодексу. Деякі з цитат пісні: «Дайте чи що карти в руки. Поворожити на короля… У нього грошенят багато, А я грошики люблю…», і з іншої: «Нехай немає ні кола і ні двору. Зате не платять королю податки… Не бажаємо жити, ех, по-іншому…».

Зняток: кадр сцени в мультфільмі “Бременські музиканти”

Дослідники наголошують, що важливим етапом у формуванні відношення до персонажа стає сприйняття кольорів. Темний фон, тьмяні сцени викликають відчуття занепокоєння, настороги та сприяють негативному ставленню до героя. Саме темні використані у «Пісні розбійників» та «Пісні Отаманши». Мультфільми виконують виховну, педагогічну функцію й засудження героїв, які порушують моральні цінності — норма. Втім, створення негативного персонажу, використовуючи хибні расові стереотипи, щонайменше таке ж саме порушення моральних норм. 

Мультфільми «Три богатирі», «Три богатирі. Хід конем» представляють глядачам декілька появ ромів. У всіх частинах – це табір з танцями, піснями, ворожбою чи крадіжками. Під час діалогу з ромкою на ім’я Луладжа, чий син вкрав у Альоши Поповича чоботи, також можна простежити грубуватий голос та вловимий ромський акцент, який є до речі й у інших героїв ромів у цій сцені. Персонажі в мультфільмі постають у всій стереотипізований красі: довгі уквітчані візерунками спідниці, хустки та багато золотих прикрас. Маленький хлопчик вкрав з ніг богатиря чоботи, а потім так само спритно взув їх. Чи не є це яскравим прикладом поширення стереотипів щодо злочинних дій ромів та вправності в крадіжках?

Зняток: Луладжа персонаж в мультфільмі “Три богатирі. Хід конем”

Саме роми роздягнули Тихона, а навзаєм віддали йому коня (якого він,до речі, не просив). Ця сцена не є візуально привабливою, люди намальовані з відштовхуючою зовнішністю. Чого не скажеш про частину «Три богатирі. Хід конем». Недоліком є помітний контраст на фоні інших, як мовою, так і зовнішнім виглядом, також у всіх сценах члени табору постають босоніж. 

Дослідниця О. Міненко наголошує на тому, що наявність неестетичних рис у зовнішності співвідноситься з рисами характеру та роллю персонажа. Оскільки у дітей дошкільного віку ще не сформована здатність до критичного мислення, важливо, щоб позитивний персонаж був позитивним у всіх його проявах, рисах, поведінці, відповідно як і негативний. І що виходить — роми, які крадуть, виглядають неестетично, ще й розмовляють непривабливим голосом не мають шансів закріпитись у сприйнятті дитини як позитивний герой. У цьому ж досліджені описується, що діти не завжди можуть відділити віртуальний світ від реального й переносять поведінкові патерни героїв у життя. 

Відомий багатосерійний мультсеріал «Сімпсони» не є суто дитячим мультиком. Common Sense Media рекомендує його до перегляду дітям від +10 років. В Україні офіційно дозволено від +16, адже серії містять насильство, відверті сцени та приймання психотропних речовин. «Дім жахів» — це серія 13-го сезону мультсеріалу. У ньому розповідається про ромку-ворожку, яка наслала прокляття на Гомера. Героїня поводиться злобно, вона відверто непривабливо намальована (навіть на фоні інших Сімпсонів), але найгірше — це використання стереотипу про ворожіння, прокляття та інші «містичні» речі, на які нібито здатні представники ромської національності. 

«Горбань з Нотр-Дама» чи не єдиний всесвітньо відомий мультфільм, головна героїня якого Есмеральда — ромка, але є позитивним персонажем. Вона гарна, добра, смілива. Тут виникає питання щодо її походження, методи заробітку та компанію «злодіїв», які ледь не стратили офіцера. Втім, всі ці моменти трохи нівелюються повністю позитивними характеристиками героїні. Головним антагоністом дівчини у картині виступає командир Фролло. Він справжній ромофоб і це непогано, враховуючи його загально негативну репутацію в мультфільмі. Під час своїх реплік він висловлює бажання придушити всіх ромів, бо вважає, що їхні звичаї роздмухують в людях погані інстинкти. У стрічці постійно використовується меседж «роми в’януть в кам’яницях», як підсилення образу вільного народу. 

Зняток: кадр мультсеріалу “Горбань з Нотр-Дама”

Здебільшого образ ромів у мультсеріалах типовий — колоритна зовнішність, побільше золотих прикрас, пристрасть до ворожіння чи крадіжок. Навіть позитивні моменти збереження культури, пристрасть до танців і співів висвітлюється з негативним забарвленням (поспівати, аби не герої не помітив, коли його роздягають). Окремо варто зазначити, що вище перераховані картини були створені від 7 до 50 років тому, й звісно підхід до висвітлення змінюється. Єдине, що може вплинути на кінокомпанії — це свідома позиція та постійна інформаційна боротьба зі стереотипами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

one × 2 =