Про що говорили на конференції у Варшаві
У жовтні цього року відбулося Пленарне засідання V «Варшавської Конференції Людського Виміру» Бюро з демократичних інститутів та прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Подія була присвячене толерантності та охоплювало обговорення таких питань як права осіб, які належать до національних меншин; поводження з громадянами інших держав і права мігрантів; питання ромів та сінті; рівні можливості та права жінок і чоловіків; протидія насильству щодо жінок та дітей.
Національний Монітор молодіжної організації “АРКА” – Анастасія Журавель, відвідала Пленарне засідання, а також виступила на додатковій сесії під назвою «Моніторинг ситуації з правами людини ромів в Україні та сусідніх країнах-учасницях», яку організував Контактний пункт ОБСЄ з питань ромів і сінті. Під час конференції говорили про труднощі, з якими стикаються роми, які були вимушені полишити свої домівки в Україні внаслідок війну. Спікери наголошували на тому, що принцип рівності та недискримінації повинен повністю реалізовуватися під час надання допомоги ромам біженцям. Ні державні органи, ні приватні особи не можуть звужувати коло осіб, яким вони допомагають, базуючись на етнічному походженні біженців.
Позиції учасників конференції з приводу ситуації, із якою стикнулися українські роми
Представник Сполучених Штатів Америки при ОБСЄ зазначив, що роми історично зазнавали утисків у Європі та були жертвами геноциду під час Другої світової війни. Водночас Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин зазначив, що роми, які були вимушені виїхати з України внаслідок війни, стикаються з особливими проблемами. Наприклад, є повідомлення про те, що деякі сім’ї, які пропонують кімнати для біженців, приймають лише білих біженців, а деякі волонтери, які роздають їжу та воду, відмовляються від ромів, стверджуючи, що вони не «справжні» біженці.
Не маючи доступу до приватного житла, ромські біженці покладаються лише на національні уряди, які також сегрегують ромів і селять їх у непридатних приміщеннях, в значно гірших умовах, ніж пропонуються іншим українцям. Роми, які відмовляються жити в таких поганих умовах, втрачають право на отримання подальшої допомоги. Системні проблеми, такі як відсутність офіційних документів та безгромадянство, також значно ускладнюють становище ромів, які тікають від війни. У них можуть виникнути проблеми з доведенням, що вони з України, або їм можуть відмовити в допомозі в країнах, які вимагають від біженців мати документ, який посвідчує особу, зі штампом про виїзд.
Представник Європейського Союзу зазначив, що ЄС зобов’язується забезпечити недискримінаційне ставлення до переміщених членів громад ромів і сінті та запобігати стереотипам і сегрегації, на чому також наголошував директор БДІПЛ на початку війни. Він також додав, що ЄС високо оцінює роботу громадянського суспільства, яке надає допомогу ромським біженцям.
Костел Беркус – виконавчий Директор Центру освіти та прав людини з Румунії підкреслив, що державні органи та міжнародні організації європейських країн, до яких прибували біженці, в тому числі ромського походження, не в змозі продемонструвати свою гуманність усім біженцям з України. Він закликав міжнародні гуманітарні організації та національні органи влади зупинити дискримінацію ромів-біженців з України.
Загрози для ромів у європейських країнах
Флорентіна Манеа – правозахисний Монітор від Європейського центру із захисту прав ромів (ERRC) у Румунії, підкреслила у своєму виступі проблеми, із якими досі стикаються роми: принизливе та насильницьке поводження, етнічне профілювання, інституційний расизм, мова ненависті та, як результат – злочини на ґрунті ненависті проти ромського населення. Відповідно до звіту ERRC, який вийшов цього року, незважаючи на два десятиліття рекомендацій, «кримінальне провадження в таких справах майже ніколи не ініціюється, а також рідко застосовуються положення про расистську мотивацію як обтяжуючу обставину».
Вона також додала, що необхідно працювати не на ромів, а разом із ними. Наголосила на тому, що якісних змін можна досягти лише навчаючись на помилках та досвіді минулого та будувати майбутнє шляхом залучення думок з різних колективів та секторів, колективних, співпрацюючи із юристами, а також ромськими та неромськими активістами, які працюють у сфері захисту прав ромів на національному та міжнародному рівнях.
Загрозу для ромських спільнот у країнах ОБСЄ з боку праворадикальних партій бачить Йонут Паун, голова Молодіжної організації – Ромська партія “Pro-Europa” (Румунія). Окрім численних криз, з якими стикаються роми у країнах ОБСЄ, більше занепокоєння викликають екстремістські партії, які набувають чималої популярності по всій Європі. Він також вважає, що популізм створює хибні очікування в тому числі для ромських громад, які все ще стикаються з расизмом у своєму повсякденному житті. Робота в ромських громадах і з ними повинна починатися знизу до верху, і повинна створювати можливості для висловлення тих, кого зазвичай не слухають. Державам-учасницям необхідно зміцнити наявні інструменти для ефективного захисту та реалізації прав ромів.
Становище українських ромів, які були вимушені залишити свої домівки внаслідок війни
Анастасія Журавель розповіла від імені “АРКИ” про те, з якими труднощами стикаються українські роми як всередині нашої держави, так і за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. Вона підкреслила, що проблеми різноманітні та потребують комплексного вирішення на рівні міжнародних міжурядових організацій, таких як ООН, Європейський Союз та ОБСЄ. Викликів, які стоять перед ромами всередині країни:
– ромські громади зі Сходу та Центральної частини України були переконані стати ВПО, втратили звичні можливості заробітку, а деякі з них втратили житло;
– ромам відмовляють у наданні гуманітарної допомоги через наявність антициганізму;
– ромські діти та молодь не мають належного доступу до освіти, не всі з них мають можливість долучитися до онлайн-навчання;
– взимку ситуація буде близькою до гуманітарної катастрофи через пошкоджені системи опалення на сході, деяких частинах півдня та центральної України;
– є прогноз другої хвилі міграції ромських громад на захід України та в сусідні країни вже цієї осені.
За кордоном також є деякі тривожні тенденції, які зберігаються в багатьох європейських країнах, таких як Молдова, Чехія, Угорщина та Польща:
– роми-біженці стикаються з дискримінацією за етнічним походженням, їх сприймають як населення «другого сорту» на кордоні та в сусідніх країнах. Також їм іноді відмовляють у виїзді з України на підставі звинувачень у тому, що вони збираються займатися жебракуванням у сусідніх країнах. Українські прикордонники часто вважають їх економічними мігрантами, а не «справжніми біженцями».
– у деяких випадках ромським сім’ям відмовляють у допомозі, житлі, освіті та медичних послугах. Щодо них проводиться етнічний профайлінг, їх сегрегують у центрах для біженців, вони часто живуть у набагато гірших умовах, ніж українці неромського походження.
– завдяки солідарності та допомозі європейських ромських НУО було знайдено короткострокове рішення. Але влада має знайти належне рішення в довгостроковій перспективі;
– багато ромів-біженців повертаються в Україну через те, що вони стикаються з дискримінаційними настроями у приймаючих країнах.
Варто зазначити, що найбільш уразливі та часто найбідніші, жінки з дітьми та люди похилого віку, часто отримують відмову у гуманітарній допомозі, житлі, а також статусі спеціального захисту, їх часто дезінформують про можливості та допомогу, на яку вони можуть мати право. Вони стикаються з дискримінацією, упередженістю та відсутністю співчуття лише через своє етнічне походження та несприятливі умови, в яких вони жили через структурну дискримінацію, присутню в Україні. Необхідні додаткові польові дослідження, щоб оцінити масштаби та різноманітність форм дискримінації, з якою стикаються українські роми в європейських країнах.
Ромська молодь: виклики та плани на майбутнє
Окрема увага була приділена питанню становища ромської молоді. У 2022 році молодіжна організація “AРКA” опублікувала результати «Дослідження думок представників ромських громад та зацікавлених сторін щодо потреб ромської молоді». В цьому дослідженні були виявлені наступні проблеми, з якими стикається ромська молодь: труднощі в отриманні освіти, вразливе соціально-економічне становище, низький рівень соціальних навичок та взаємодії з мешканцями громад поза ромською громадою. Все це та інші чинники призводить до «ізоляції» ромських громад; патріархальний розподіл гендерних ролей у ромських громадах, зокрема щодо освіти дівчат, як наслідок цього – проблема ранніх шлюбів, а також консервативні традиції окремих субетнічних груп щодо навчання молоді, обмеження вільного вибору професії.
Війна вже значно загострила вже існуючі виклики, з якими стикається ромська молодь в Україні. Їм важко відстоювати свої права та утверджувати свою ідентичність та приналежність. Інші проблеми, з якими стикаються ромські спільноти, відображаються у переході молодих ромів до дорослого життя. Перешкодами на цьому шляху стають бідність і відсутність можливостей у громаді та за її межами, а також труднощі з доступом до реалізації своїх прав. Ця ситуація ставить окремі групи ромської молоді в ще більш несприятливе становище через міжсекторальну дискримінацію. Ситуація ромського молодіжного руху занепадає, тому що молодь зараз має дбати насамперед про свої базові потреби.
Але не можна не згадати солідарність ромських та правозахисних організацій з європейських країн, які запропонували величезну підтримку та допомогу ромській молоді та їхнім родинам у ці важкі часи. Деякі контакти з іноземними організаціями були встановлені ще до війни, в рамках тісної співпраці ромів з України з ромами з країн ЄС, ці зв’язки відіграли вирішальну роль у часи невизначеності та безпосередньої небезпеки для життя та безпеки деяких ромів в Україні.
Робота ромської молоді до війни була зосереджена на розширенні можливостей молодих людей ромського походження та полегшенні їхнього доступу до освіти, навчання, художнього самовираження та спілкування. Від початку війни пріоритетом стало забезпечення їхнього життя, здоров’я та безпеки, допомога в переселенні та адаптація до нових реалій. Проте українська ромська молодь все одно хоче продовжувати працювати над пріоритетними проектами. Саме тому молодіжна організація “АРКА” розпочала моніторинг доступу ромської молоді до освіти в Україні. Мета проекту — пролити світло на перешкоди, які заважають молодим ромам здобувати середню та вищу освіту, виявити динаміку в різних регіонах і вивчити, як COVID-19 і війна вплинули на якість освіти, що пропонується дітям та молоді ромського походження.
Доступ до освіти ромів і сінті
На другій сесії, яка була присвячена доступу до якісної та інклюзивної освіти для ромів і сінті, були висловлені важливі ідеї, які полягають у тому, що у сильних і здорових суспільствах у кожного є шанс досягти успіху та процвітання.
Експерти з питань освіти, представники держав-учасниць ОБСЄ та громадянського суспільства обговорили ефективність антисегрегаційної політики, яка застосовується в різних країнах світу, доступу до десегрегованих шкіл для дітей ромів та сінті, а також ключових освітніх реформ та їх впливу на дітей ромів та сінті. Вони також обговорили вплив пандемії COVID-19 на освітні результати рома та сінті.
«Освіта залишається скарбом, який потрібно передати наступним поколінням дітей і майбутніх громадян. Життєво важливо, щоб діти ромів і сінті мали рівні можливості в освіті», – сказав Костел Беркус – виконавчий Директор Центру освіти та прав людини (ACEDO) в Румунії. Важливо публічно висвітлювати порушення прав ромів та залучати широку громадськість до обговорення питання недискримінації ромів як всередині України, так і за її межами. Українські та європейські організації, такі як Жіночий фонд «Чіріклі» та Європейський центр із захисту прав ромів проводять моніторинг дотримання прав внутрішньо переміщених ромів та ромів-біженців. Міжнародні організації повинні підтримувати неурядові організації та активістів у їхній роботі із документування порушень прав ромів та їхнього юридичного захисту в стратегічних справах як на національному рівні в судах, так і – в майбутньому – у Європейському суді з прав людини.
Стаття написана Анастасією Журавель, національною моніторкою з прав людини при організації АРКА в рамках виробництва контенту для медіа-платформи “Джянес” за підтримки Європейського центру з прав ромів (ERRC)
____________________________
1. https://meetings.odihr.pl/resources/download-file-dds/222/221003161022_0159.pdf
2. https://meetings.odihr.pl/resources/download-file-dds/212/221003123910_0149.pdf
3. https://meetings.odihr.pl/resources/download-file-dds/209/221003122656_0146.pdf
4. https://meetings.odihr.pl/resources/download-file-dds/213/221003124305_0150.pdf
